ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО УКРАЇНУ?
Кожен щирий українець знає безліч речей про свою Батьківщину. Це можуть бути історичні факти, події сучасності та інше... Але є безліч невідомого з історії існування нашої Батьківщини. Наприклад під час козацької або княжої доби, які відзначаються і війнами за свободу, і героїчністю, і появою провідників нації, які до цього часу слугують прикладом для багатьох українців. Тому до вашої уваги цікаві матеріали про Україну.
Історичні факти
почнемо з ХХ ст., а точніше з імені Юрій Будяк. Це ім'я молознайоме, проте ви не повірете де воно лунало - в Африці!)
З 1899 по 1902 рік в Південній Африці велася англо-бурська війна, де представники Англії виступають як нападники, а бури, відповідно, захисниками. Найважливіше те, що командир одного із загонів бурів – той, вище згаданий українець, Юрій Будяк.
За матеріалами з інтернету - Юрій Якович Будяк (справжнє прізвище — Покос) (* 1879, Красногірка Красноградського повіту Полтавської губернії, тепер — Машівського району Полтавської області; † 28 вересня 1943, Київ) — український письменник, журналіст, громадський діяч; також педагог на Полтавщині.
Під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899—1902 роках Юрій Покос був волонтером (спочатку рядовим, потім командував невеликим загоном бурів). Врятував від розстрілу полоненого англійського журналіста Вінстона Черчілля (згодом прем’єр-міністра Великобританії). Завдяки його допомозі потрапив до Англії, де родина Черчілля запропонувала Покосові вступити до Оксфордського університету, але на заваді стало недостатнє володіння англійською мовою.
Але сам Будяк-Покос про це ніколи не писав; у мемуарах Черчілля також немає згадки про цей епізод, єдине його джерело — спогади письменника Василя Минка, якому Будяк нібито сам розповів цю історію. В останні роки з’явилися публікації, де аналізуються можливі причини мовчання обох учасників подій.
Перш, ніж повернутися додому, відвідав Сполучені Штати Америки, потім — Францію, Італію, Туреччину. Є відомості, що бував також у Синґапурі та Єгипті.
Протягом довгого часу вчителював на селі, обстоював навчання рідною мовою, прищеплював учням любов до української літератури, що викликало незадоволеність шкільного начальства.
Брав участь у революційних подіях 1905 року, був ув’язнений.
З 1912 року навчався в Київському політехнічному інституті. 1916 року вступив до Одеської школи прапорщиків, але не закінчив її через хворобу.
В період визвольних змагань обирався заступником голови білоцерківської «Просвіти», незначний час працював в апараті Центральної Ради. В радянський час — на літературній роботі.
1943 року помер після радянських таборів...
***
А тепер до козацької доби - всі знають про славнозвісних і могутніх воїнів з України, багато хто з них багато чого зробити за своє життя. Наприклад козак Яків Малик, який у XVI ст. потрапивши до Індії, стає великим візирем індійського князівства Гуджерат!
Ґуджарат(Гуджерат) займає приморські низини на північно-західному узбережжі Індії, захищені зі сходу й північного сходу горами, та півострів Катхіявар (давня країна Сураштра) й Кач. На заході він межує з Раджастханом, країною раджпутів.
***
Майже всі чули про давно підняту проблему походження Миколи Гоголя, але хто знає, що Гоголь, зупиняючись у німецьких готелях, підписувався як “Гоголь-українець”?! Скандальні заявки москалів про привласнення цього українського таланту і душі до "Расії" просто тупість, бо за матеріалами з біографії письменника відомо, що Україну він зображував героїчною і красивою, а Кацапію дикою і тупою. Також, власне, самі слова Гоголя: “Киньмо Московщину… Для кого ми працюємо?… Поїдемо до Києва, адже він наш, не їхній” - , дають зрозуміти істинне походження цієї людини та його ставлення до Московії.
Далі буде...
